Конспект із ЗЛ для 8 класу

18.11.2019

Конспект уроку із зарубіжної літератури

№ 21-22 для 8 класу

Тема. Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (ІV,10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози». Конфлікт митця із владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору ( у межах циклу «Сумні елегії»). Позакласне читання. Овідій Метаморфози (Потоп, Філемон та Бавкіда)

Мета:

·        навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю римського поета Овідія на матеріалі уривків з його творів; продовжити знайомство з творчістю Овідія; ознайомитись з уривками із поеми «Метаморфози»; простежити в уривках мотив перетворення та відображення таких перетворень в інших творах світової літератури;

·        розвивальна: розвивати навички аналізу поезій, виразного читання, зв'язного мовлення та образне мислення; розвивати уміння учнів формувати та висловлювати власну думку; розвивати читацький інтерес учнів;

·        виховна: формувати стійкий інтерес до літератури, виховувати в учнів високі моральні якості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок учнів,  урок додаткове читання з елементами аналізу ліричних творів.

Обладнання: портрет Овідія (Додаток 1); текст поезії «Життя поета» (IV книга, 10 елегія із «Сумних елегій»).

Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовий перейшов я, —

Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя.

Овідій

Що не міняє обличчя свого? До обнови охоча,

Творить, чергуючи з формами форми, майстриня-природа.

Не пропадає, повірте, ніщо в неосяжному світі.

Все тільки змінює вигляд.

Овідій «Метаморфози»

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка домашнього завдання. Взаємоперевірка

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Виразне читання оди Горація «До Мельпомени» (ст.117).

2. Бесіда

Як ви вважаєте, яким є основне призначення поета та поезії?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

   Молодший сучасник Вергілія та Горація, блискучий поет Публій Овідій Назон був улюбленцем римської «золотої молоді». Але доля не завжди всміхалася йому. Про окремі випробування долі, що судилися Овідієві, і про те, як це вплинуло на його творчість, ми спробуємо дізнатись.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Публій Овідій Назон. Огляд життя і творчості (відео https://www.youtube.com/watch?v=caX2-bHlLXk , виділе записуємо у зошит)

    Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. — бл. 18 р. н. е.) народився в місті Сульмон, неподалік Рима. Належав Овідій до старовинного роду вершників. У Римі разом із братом навчався у відомих філософів та риторів, зокрема у популярного оратора Порція Латрона. Після навчання Овідій разом зі старшим другом Емілієм Марком три роки подорожує, відвідує Афіни, Малу Азію, Сицилію. Після повернення, мабуть, виконуючи волю батька, він іде на державну службу, від якої швидко відмовився.

   До десяти разів йому присуджували перемоги на поетичних змаганнях. Утім, 8 р. н. е. все змінилося. Спеціальним указом Августа Овідій був висланий з Рима в найвіддаленіший закуток імперії — місто Томи (сучасна Констанца в Румунії). Є версія, що Овідій став мимовільною жертвою боротьби Августа за відновлення старовинних римських чеснот. Розрахунок імператора полягав у тому, що суспільство, яке потопає в аморальності і розпусті, переживе шок, коли він піддасть публічному покаранню загальновідому і популярну людину. Його вибір пав на Овідія.

   Поет дуже важко переживав розлуку з дружиною і з Римом. Єдиною відрадою Овідія залишалася поетична творчість. У Томах Овідій написав п’‎ять книг «Скорботних елегій», чотири книги «Послань з Понта», склав напівзагадкову поему «Ібіс» і поему «Риболовля», від якої збереглося кілька десятків рядків.

   18 р. н. е. Овідій помер, так і не побачивши улюбленого Рима та коханої друяшни. Його поховали в Томах.

2. Робота з епіграфом уроку

3. Словникова робота

Елегія — ліричний жанр журливого змісту. У Давній Греції елегії писали гекзаметром та пентаметром. За змістом елегії могли бути як інтимного, так і патріотичного звучання. Тематичне коло елегії звужується в александрійській та римській поезії: починають переважати особисті переживання самотності, розчарування, страждання.

4. Бесіда за елегією «Життя поета» (зі збірки «Сумні елегії»)(ст.124)

o   Як Овідій розповідає в цій елегії про себе та своє життя?

o    Кого із своїх сучасників він згадує?

o   У чому знаходить митець полегшення для себе, яким бачить своє покликання?

5. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози»(виділене записати)

   Поема Овідія «Метаморфози» («Перевтілення») налічує 15 книг, що містять 250 міфологічних історій. Окремі розповіді в поемі мають хронологічну основу. Автор створив міфологічну картину античного світу. Овідій веде читача від подолання світового хаосу та утворення Всесвіту через низку перетворень (богів та людей на рослини, каміння, сузір’‎я та інші явища) до сучасних Овідію часів. У другій частині твору з’‎являється думка про погіршення людського роду з плином часу. Як і в міфології багатьох народів світу, розбещеність людей призвела їх до Всесвітнього потопу. В Овідія цей мотив розроблено за грецьким міфом про Девкаліона і Пірру. У книзі систематизовано оповіді про перетворення відомих міфологічних героїв: Нарциса, Орфея та Еврідіку, Пігмаліона тощо. Об’‎єднавчим для всіх міфів стає мотив трагічного перетворення.

    Останні частини поеми присвячені міфологічній історії Риму, яку поет виводить від часів Троянської війни і до появи в Італії перших поселенців. Тут же викладено філософське вчення Піфагора про «метемпсихозу» («переселення душ»). Закінчується твір похвалою на адресу Юлія Цезаря та Августа, яких Овідій обожнює та оголошує покровителями Риму.

6.Слово вчителя

    Мотив перетворення характерний для міфології багатьох народів світу. Наприклад, нам відома історія про перетворення самозакоханого юнака Нарциса на квітку або ж перетворення німфи Дафни на лаврове дерево. А скільки перетворень трапляється в казках! Ця тема завжди була цікавою для багатьох митців слова, і для Овідія також. Прагнучи пояснити у своїй поемі походження світу, поет використав безліч міфологічних сюжетів про виникнення зірок, тварин, рослин, джерел, рік, скель і безпосередньо людей. І в кожному з них маємо перетворення.

7. Словникова робота

Метаморфози — перетворення.

Навіщо потрібні були перетворення в міфах?

8. Виразне читання уривка «Потоп» та його обговорення

• Поясніть, чому розпочався потоп.

• Хто брав участь у покаранні людей. Знайдіть у тексті рядки, у яких розповідається про те, що робив кожен із них.

• Перекажіть епізод, у якому йдеться про потоп. Що вас найбільше вразило в ньому?

• Чи співчуває Овідій живому на землі, яке постраждало від потопу? Чому?

9. Виразне читання уривка «Філемон і Бавкіда» та його обговорення

• Що ви можете сказати про гостей Філемона та Бавкіди?

• Чому вони завітали саме в їхню оселю?

• Чому інші селяни не впустили Юпітера та Меркурія?

• Як саме жили Філемон та Бавкіда?

• Як приймало подружжя своїх гостей?

• Про що свідчить їхній вчинок?

• Як боги віддячили старим за їхню гостинність?

• Що попросили старенькі і як віддячили їм боги?

• Яку ідею озвучив Овідій у цьому уривку?

• Яке перетворення відбулось з героями цього уривка?

10. Порівняння біблійного сюжету про Всесвітній потоп та уривка з твору Овідія

• Хто в обох уривках карає людей і за що?

• Чи є у Бога та Зевса помічники?

• Чому люди покарані саме потопом?

• Хто був знищений Зевсом?

• Кого знищив Бог?

• Як описано потоп в обох уривках?

• Порівняйте трагізм обох описів. Поділіться своїм враженням.

11. Колективне заповнення діаграми Вена «Спільне та відмінне у біблійному сюжеті „Всесвітній потоп" та творі Овідія „Потоп"»

12.Бесіда

• Як ставляться боги до людей в поданих уривках? Поясніть свою точку зору.

• Чому і з якою метою Овідій вдався до метаморфоз?

13. Інтерактивна вправа «Кошик»

Коментар. Прийом є доречним під час підготовки до контрольної роботи. На аркуші паперу учні малюють кошик, на якому їм слід записати імена, дати, терміни тощо, що стосуються вивченої теми. Через певний час учитель просить припинити записи і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їхніх записах. Тоді слово надається наступному учневі. Переможцем оголошують учня, у якого найбільше термінів (Додаток 2).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Рефлексія. Інтерактивний прийом «Одне слово»

Поезія Овідія — ...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуватись до контрольної роботи

Додаток

Додаток 2

Конспект із ЗЛ 9 клас

15.11.2019

Конспект уроку із зарубіжної літератури

№ 19-20 для 9 класу

Тема. Розвиток мовлення. Поетичний практикум за творчістю Дж. Ґ. Н. Байрона

Мета (формувати компетентності): предметні (уявлення про художні особливості творів Дж. Ґ. Н. Байрона (систему віршування та художні засоби); словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності, уміння визначати роль письменників-романтиків у розвитку та втіленні ідей романтизму, характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки письменників доби романтизму; словниковий запас; навички компаративного аналізу поетичних творів); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих зв'язне мовлення, навички аналізу художнього твору, толерантного висловлення думок і почуттів, оцінних тверджень; інформаційні: вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок, урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: романтичний пейзаж, спенсерова строфа, художні образи, художні засоби, байронізм, романтична поема.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, етика, естетика, міфологія, мистецтво.

Обладнання: підручник; портрет поета (Додаток 3); роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    Ліро-епічна поема Байрона, з якою ми познайомилися, окреслила кордони нового жанру і навіть здолала його межі. Грандіозний художній експеримент, який тривав майже 10 років, висунув нові художні завдання:

·        Конкретизацію та взаємоузгодження художніх часу і простору;

·        Відокремлення героя від автора, формування об'єктивних (епічних) засобів розкриття характеру героя;

·        відображення в невеликій історії особистості характерних ознак великої історії, закономірностей суспільного життя.

   Отже, конструктивні особливості поеми «Паломництво Чайльд Гарольда» — відсутність, несформованість фабули, переважання ліричного начала над епічним. Із секретами творчої лабораторії письменника ми й ознайомимося сьогодні на практиці.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

Поетичний практикум

o   Визначте у цьому фрагменті фольклорні мотиви. (Широке використання поетичних звертань, риторичних окличних речень, уживання народнопоетичних порівнянь — мов сокіл; фразеологізмів — душа болить; зменшувально-пестливих слів — синка; вигуків — о; символіки, народних прикмет: виття пса — лихо, печаль та ін.)

o   Знайдіть у поемі «Мазепа» портрет дівчини-козачки, схарактеризуйте за ним героїню, поясніть ставлення автора до неї.

Висновок.(записуємо виділене записуємо)  Образ козацької доньки-рятівниці автор змалював з величезною любов'ю та теплом. Дівчина вродлива, струнка, весела, добра, лагідна, турботлива, милосердна, готова будь-якої миті прийти на допомогу незнайомцеві, щира у своїх почуттях.

§  Проаналізуйте систему художніх засобів поеми «Мазепа» та зробіть висновки. (Художні засоби різноманітні: від епітетів (юний, міцний), порівнянь (мов сокіл в небесах), інверсії (на пустирі глухім) — до метафор (серцем скам'янів) і народнопоетичних засобів — див. вище.)

§  Розкрийте образ Долі у творах Байрона. (У романтиків Доля — фатум. Її не можна ані передбачити, ані обійти, ані обдурити. Інколи трагічні події можуть сприяти славі й успіху, інколи — навпаки.)

§  Порівняйте різні переклади фрагментів поеми на змістовому, лексичному, синтаксичному рівнях та щодо вживання художніх засобів, зробіть висновки та висловіть свої уподобання (Додаток 2).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

1.Інтерактивна стратегія «Одне слово»

По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Коли я читаю гарний вірш, то відчуваю... (варіанти учнів)».

2. Слово вчителя

   Ознайомлення з творчістю двох світочів романтизму — Генріха Гейне та Джорджа Байрона — відкрило перед нами глибини неповторної епохи романтиків, яка не завершилася й досі. У чому полягають таємниці та сила романтизму — поміркуємо під час контрольної роботи.

3.Інструктаж щодо виконання контрольної роботи

4. Виконання контрольної роботи (Додаток 4)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Рефлексія

    Що сьогодні було найцікавішим?

    Які завдання змусили серйозно замислитися?

    Що здалося неактуальним?

    Чи збагатилися ви новими думками, ідеями в процесі обдумування та виконання контрольної роботи? якими саме?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: пригадати вивчені в попередніх класах твори О. С. Пушкіна.

Індивідуальне: підготувати віртуальну екскурсію пушкінськими місцями.

Додаток 1

Прощай, прощай!

Вже берег зник,

Лиш мріє далина.

I свист вітрів, і меви крик

Над відхланню луна.

Сідає сонце. Ми в той край

Мчимо серед стихій.

До завтра, сонця лик! Прощай!

Добраніч, краю мій!

Прощай, прощай!

Вже берег зник,

Лиш мріє далина.

I свист вітрів, і меви крик

Над відхланню луна.

Сідає сонце. Ми в той край

Мчимо серед стихій.

До завтра, сонця лик! Прощай!

Добраніч, краю мій!

Додаток 2

Переклад Д. Х. Паламарчука	Переклад П. О. Куліша
Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій! Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій!	Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося? Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося?
Переклад Д. Х. Паламарчука	Переклад П. О. Куліша
Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій! Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій!	Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося? Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем. Вітри нічнії, ревучі хвилі Співають разом із моїм горем. Он сонце в морі тоне-сідає... Марно за сонцем поженемося... Прощай, ясненьке! Прощай, мій краю! Чи ж ми в пітьмі звеселимося?

                                                    

Додаток 3

Додаток 4

Контрольна робота №2 за темою «Романтизм: творчість Г. Гейне, Дж. Ґ. Н. Байрона»

І варіант

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал, усього — 6 балів)

1. Ознакою (-ами) романтизму є:

а) християнські мотиви, наявність героїчних епосів;

б) мотиви самотності, бунту, нескореності;

в) віра у велич розуму, Природи;

г) гуманізм, піднесення земної краси, міфологізм.

2. В оригіналі вірша Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...» постають поетичні образи:

а) кедра й пальми;

б) кедра й смереки;

в) ялини й дуба;

г) сосни й пальми.

3. У рядках

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті,—

наведено портрет героїні вірша:

а) «Не знаю, що стало зо мною...»;

б) «Мій дух як ніч.»;

в) «Коли розлучаються двоє.»;

г) «Хотів би жити знов у горах.».

4. Краєм «лукавства і німоти», країною «лакуз вельможних і рабів» Дж. Ґ. Н. Байрон називає:

а) Францію;

б) Англію;

в) Грецію;

г) Іспанію.

5. У творі «Паломництво Чайльд Гарольда» зображено:

а) трагедію життя «маленької людини»;

б) історію падіння та злетів визначної історичної особистості;

в) духовне життя особистості й суспільства;

г) пошуки істини й дерзання вченого-філософа.

6. Мазепа з однойменної поеми Дж. Ґ. Н. Байрона розповів шведському королю про:

а) покарання за кохання;

б) першу виграну велику битву;

в)двобій із польським магнатом;

г) падіння з коня на кінних змаганнях.

Достатній рівень (3 бали)

7. Виконайте цілісний аналіз поезії Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...».

Високий рівень (3 бали)

8. Виконайте одне із завдань (за вибором):

а) складіть порівняльну характеристику героя й автора поеми «Паломництво Чайльд Гарольда», знайдіть подібність і відмінність;

б) складіть лист-послання від імені поета-романтика Г. Гейне прийдешнім поколінням про себе та свій час.

Контрольна робота №2 за темою «Романтизм: творчість Г. Гейне, Дж. Ґ. Н. Байрона»

ІІ варіант

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал, усього — 6 балів)

1. В епоху романтизму вперше з'являється образ:

а) «зайвої людини»;

б) «сильної людини»;

в) «маленької людини»;

г) «природної людини».

2. Мотиви та форма «Книги пісень» Г. Гейне співзвучні збірці творів:

а) Й. В. Ґете;

б) Ф. Шиллера;

в) Ф. Петрарки;

г) Данте.

3. У рядках Г. Гейне

Той сум, оті тяжкі зітхання

Прийшли до нас згодом самі,—

зображено почуття, що прийшло до ліричних героїв вірша через:

а) пересуди та плітки оточуючих;

б) розставання;

в) нерозділене кохання;

г) зраду.

4. У рядках вірша Дж. Ґ. Н. Байрона

Веди мене на хмурі скелі,

Де стогне грізний океан,—

ужито художні засоби:

а) метафору, епітети;

б) гіперболу, анафору;

в) порівняння, епітети;

г) інверсію, гіперболу.

5. У творі «Паломництво Чайльд Гарольда» відображено:

а) екзотичну природу азійських країн;

б) фантастичні мандри героя;

в) історію та культуру Європи;

г) наукові спостереження вченого історика та географа.

6. Мазепа виявив козацький дух, навички воєначальника в епізоді нічної зупинки під час утечі з королем Карлом:

а) подбавши про коня та сторожу;

б) ознайомивши короля зі стратегічним планом;

в) організувавши міцну оборону;

г) зробивши схованку для зброї та їжі.

Достатній рівень (3 бали)

7. Виконайте цілісний аналіз поезії Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...»

Високий рівень (3 бали)

8. Виконайте одне із завдань (за вибором):

а) дослідіть романтичний пейзаж як засіб увиразнення образів у творчості Дж. Ґ. Н. Байрона;

б) складіть діалог за любовною лірикою Г. Гейне про місце високого почуття кохання в сучасному світі.

Визначення читацьких вподобань на уроці Зл у 5 кл.